11 клас українська література
.31 березня
Класна робота
Ліна Костенко. Творчий
шлях. «Страшні слова, коли вони мовчать», «Хай буде легко. Дотиком пера…» –
ліричні роздуми про значення слова в житті людини, суть мистецтва, його роль у
суспільстві
1.Перегляньте відео
2. Запис у зошиті
Ліна Костенко. Поезія "Страшні слова..."
Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Провідний мотив: ліричнии роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. Віршовий розмір: ямб. Тип римування: перехресне. Художні засоби: епітети (страшні слова, безсмертний дотик); метафори (слова мовчать, причаїлись); антитеза — (краса й потворність, асфальти й спориші) тощо. Світ рятувало Слово. У Великобританії вже більше 50 років у шпиталях лікують поетичними текстами, поетичними записами. У стародавніх цивілізаціях поезія супроводжувала всі сакральні й взагалі значимі для історії народу процеси: народження і смерть, війна і мир, ритуальні свята и наукові відкриття. Це є розуміння мови як складової здоров’я людини, а відтак і здоров’я нації. У вірші «Страшні слова, коли вони мовчать» поетеса написала про те, як важко інколи знайти слова, які б не «були уже чиїмись». Так, і справді, багато що повторюється в цьому світі — краса і потворність, зрада і самопожертва, «асфальти й спориші», навіть слова втрачають свій первозданний смисл, запозичені нами один в одного. Але поезія є по-справжньому неповторним явищем духовного життя української нації. Торкаючись наших душ, вона пробуджує в них світлі й радісні почуття, робить їх благороднішими, чистішими.
Ліни Костенко. «Хай буде легко…»
Тема: розповідь про прелюдію кохання, момент закоханості, народження почуттів, у які ще не зовсім віриться.
Ідея: дати відчути людині,що їй потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, щоб більше поцінувати те добре, світле, що є.
Літературний рід: лірика
Жанр: етюд
Вид лірики: інтимна, пейзажна
Віршовий розмір: ямб. “Хай буде легко. Дотиком пера” художні засоби
Епітети: спомин пресвітлий; білий світ, березова кора побілена; чорні дні; спогад предивний, пресвітлий;
Метафори: осінь похлинулась димом; хай не розбудить смутку телефон; печаль не зрушиться листами; сон торкнувся пам’яті вустами; сніг іти поривався;
Інверсія: спогадом предивним; не розбудить смутку телефон.
Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко…» — філософський етюд про пам’ять, про почуття, про відчуття життя, у якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, щоб більше поцінувати те добре, світле, що є. У вірші «Хай буде легко. Дотиком пера…» на вік героїні, що багато пережила у житті, натякають такі рядки: Сьогодні сніг іти вже поривавсь. Сьогодні осінь похлинулась димом. У поезії описано почуття, у які не вірить навіть сама лірична героїня: ”Хай буде легко. Це був тільки сон,що ледь торкнувся пам’яті вустами.”
Коментарі
Дописати коментар